News

 

Гідна праця - це надзвичайно динамічний та складний процес.

 

З кожним роком зростають очікування працівників, а також інших осіб, які працюють за наймом. Розвиток цифрових технологій, штучний інтелект, автоматизація змінюють наше робоче середовище, реформуючи як законодавство, так і практику. Практично щодня виникають нові проблеми і виклики, які донедавна не були предметом наукових досліджень чи переговорів соціальних партнерів.

 

Гідна праця є предметом зацікавлення багатьох галузей науки, зокрема економіки, психології, управління, права, соціальної політики та етики. Трудове законодавство є головною її складовою і також постійно трансформується, йдучи в ногу зі змінами і новими потребами ринку праці. У цій діяльності є багато пріоритетів, які необхідні для покращення якості праці та її середовища, а також для врахування тенденцій, що приходять до нас з Європейського Союзу, зокрема.

 

Одним із пріоритетів у 2024 році буде забезпечення здорового балансу між роботою і особистим життям працівника. Польща вже багато років поспіль є однією з країн світу, де люди працюють дуже багато (ми працюємо на кілька сотень годин на рік більше, ніж німці, французи чи британці), що негативно позначається на здоров'ї працівників, а також на виконанні ними громадянських і сімейних обов'язків.

 

Ми також стикаємося з проблемою виключення з ринку праці через нездатність працівника поєднати особисту та професійну сферу. У першу чергу, тут слід виділити жінок, які доглядають за дітьми. У багатьох випадках вони змушені залишити ринок праці, оскільки не можуть поєднувати свої сімейні обов'язки з професійною діяльністю, яка зазвичай пропонується на умовах повної зайнятості.

 

Однією з тем, у якій очікуються рішучі кроки, є сприяння зайнятості на неповний робочий день. На відміну від західноєвропейських країн, у Польщі це все ще не дуже поширена модель зайнятості. У нашій країні лише 5,4 % осіб працюють неповний робочий день. Однією з причин цього є те, що на ринку праці мало пропозицій про роботу на неповний робочий день, що частково можна пояснити певним стереотипним підходом до працевлаштування працівника. Це пов'язано з тим, що багато роботодавців бачать лише витрати у зв'язку з повною зайнятістю в поєднанні з обмеженою готовністю працівника до роботи.

 

Проблема знаходження роботи на неповний робочий день особливо актуальна для молодих матерів, які не можуть влаштуватися на повний робочий день у зв'язку з доглядом за дітьми. Тому необхідно створити відповідну систему мотивації та стимулювання як для роботодавців, так і для працівників.

 

Варто також згадати програму «Активні батьки», яка загалом спрямована на підтримку молодих батьків, зокрема матерів, у їхньому поверненні на ринок праці після народження дитини і, безумовно, вписується в широкий лозунг гідної праці.

 

Дотримання здорового балансу між особистим та професійним життям працівників гарантуватиме також право працівника на «відключення» (право на перебування офлайн). Розвиток дистанційної роботи, зумовлений COVID-19, та зростаюче значення цифрових технологій суттєво змінили робоче середовище і в багатьох компаніях створили культуру «завжди доступного» працівника, практично в будь-який час і в будь-який день.

 

Таким чином, у Трудовому кодексі повинна бути передбачена чітка норма про те, що роботодавець не може зв'язуватися з працівником у будь-якій формі, тобто за допомогою текстових повідомлень, електронної пошти або телефону, у позаробочий час. Незважаючи на те, що у нас є положення про робочий час, зокрема щодо норм, тривалості та режиму робочого часу і періоду відпочинку, для кращого захисту працівника необхідно виокремити право на перебування офлайн. Необхідність запровадження такої норми вже була усвідомлена багатьма європейськими країнами, і ми сподіваємося, що незабаром це станеться і в Польщі.

 

Важливою, але складною темою є скорочення тижневого робочого часу до 35 годин. Вона викликає багато емоцій, але з огляду на перепрацювання поляків і необхідність підтримувати здоровий баланс між роботою та особистим життям, а також, беручи до уваги автоматизацію і технологічну трансформацію в багатьох галузях промисловості, варто розпочати предметну дискусію, яка призведе до розробки принципів коротшого робочого тижня.

 

В рамках дій, що ведуть до вищих стандартів гідної праці, безумовно, слідуватимуть інші дії, зокрема такі як:

1. запровадження інституту викривача, тобто особи, яка повідомляє або публічно розголошує інформацію про порушення законодавства, в тому числі про порушення трудового законодавства.
   Законопроект про захист викривачів, який набуде чинності у 2024 році, дає можливість підвищити правову культуру в Польщі. Це також можливість підвищити значимість трудового законодавства і важливість порушень прав працівників, а також відновити довіру до процесу управління підприємством.
2. підвищення заробітної плати в компаніях (зокрема, мінімальної заробітної плати) до належного рівня, що дозволить працівникам забезпечити гідне життя для себе і своїх родин,
3. розвиток участі працівників у сфері співуправління підприємством (представництво в правліннях і наглядових радах) та партнерського підходу до працівників,
4. належне управління різноманітністю (міжкультурне управління), що є важливою умовою гідної праці в компаніях, де працюють працівники з різних країн.
   У цій сфері надзвичайно важливими є заходи щодо запобігання дискримінації працівників, наприклад, за ознакою національності, релігії, віросповідання чи сімейного стану, а також навчання працівників відкритості та толерантності до звичаїв і культури іноземців, створення трудових колективів, що об'єднують працівників з різних країн, та організація спільних святкових заходів,
5. механізми, що гарантують рівне ставлення на підприємстві і підвищують кваліфікації працівників, що є важливим в умовах розвитку та все більшого розповсюдження нових технологій,
6. належне управління віком, що охоплює комплекс заходів, серед яких: субсидування частини інвестицій для адаптації робочих місць до потреб працівників старшого віку, підтримка зайнятості людей старшого віку, продовження їхнього професійного життя, підтримка інвестицій у людський капітал на підприємствах, впровадження так званого договору наставництва, розширене профілактичне медичне обслуговування, запобігання професійному вигоранню та впровадження програм навчання впродовж усього життя.

 

У рамках гідної праці слід також створити послідовну і раціональну міграційну політику, яка забезпечить належний захист осіб з інших країн та дозволить уникнути непотрібних конфліктів. У рамках такої політики слід насамперед пам'ятати, що «пропонована робота не повинна бути випадковою, а роботодавець повинен забезпечити певні стандарти і дати шанс найманому працівникові взяти участь у цьому.

 

Важливу роль у підвищенні стандартів гідної праці продовжуватимуть відігравати профспілки, які представляють права та інтереси працівників. Ця діяльність здебільшого здійснюється через соціальний діалог на підприємствах, який може мати більшу вагу після набуття чинності закону, що імплементує директиву про належну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі. Ця директива зобов'язує країни-члени ЄС сприяти соціальному діалогу і колективним переговорам з метою визначення рівня заробітної плати.

 

Крім того, будь-яка держава-член із рівнем охоплення колективними переговорами нижче 80% повинна вжити заходів, щоб зробити колективні переговори більш поширеними. До таких країн належить і Польща, що зумовлює необхідність прийняття швидких рішень щодо створення рамок умов, які сприяють колективним переговорам, і розробки плану дій для сприяння колективним переговорам з метою поступового підвищення рівня охоплення такими переговорами.

 

Великі надії покладаються на положення директиви від 10 травня 2023 року про посилення застосування принципу рівної оплати праці чоловіків і жінок за однакову роботу або роботу такої ж вартості. Вона спрямована насамперед на зменшення нерівності в оплаті праці, і це може мати значний вплив на прозорість заробітної плати та усунення диспропорції в заробітках жінок і чоловіків.

 

Більше половини поляків вважають, що 2024 рік буде кращим для працівників, ніж 2023 рік, у якому, як ми пам’ятаємо, відбулися революційні зміни в трудовому законодавстві. Це свідчить про те, наскільки позитивно сприймається напрямок змін, а також сама ситуація на ринку праці. Однак такі хороші оцінки вимагають постійної роботи над розробкою розумних, справедливих та кращих норм і практик.

 

Зважаючи на добробут працівників - який не обмежується лише матеріальними аспектами, такими як заробітна плата чи пільги, але й охоплює психосоціальні фактори, такі як організаційна культура, відносини в колективі, рівень автономії чи можливості для професійного розвитку , - ми стикаємося з необхідністю розробки подальших раціональних рішень в рамках концепції гідної праці. Майбутнє треба будувати гідною працею. Тут немає винятків.